Когнітивна психотерапія
- Когнітивна психотерапія
- Особливості когнітивної психотерапії
- Основні теоретичні положення когнітивної психотерапії
- Стратегія когнітивної психотерапії
Напрямок сучасного когнітивно-біхевіорального підходу в психотерапії, розроблений А. Беком і спирається на положення про визначальну роль пізнавальних процесів (і насамперед мислення) у виникненні різноманітних психологічних проблем та психічних відхилень (наприклад, депресії).
Створювач системи — Аарон Бек, психіатр, спеціаліст у галузі когнітивної терапії депресій та інших афективних розладів. Бек народився у липні 1921 р. у Провіденсі (США) у сім'ї емігрантів з Росії.
Витоки когнітивної терапії простежуються у філософії стоїків, зокрема у творах Зенона з Кітіона (IV ст. до н. е.), Хрісіппа, Цицерона, Сенеки, Епіктета та Марка Аврелія. Епіктет писав у своєму «Керівництві»: «Людей засмучують не речі, а уявлення про речі». Як і в стоїцизмі, у східних філософіях, наприклад, у даосизмі та буддизмі, підкреслюється, що в основі людських емоцій лежать ідеї. Людина може керувати навіть найсильнішими почуттями, якщо змінить свої уявлення.
На сьогоднішній день, когнітивна психотерапія знаходиться на стику когнітивізму, біхевіоризму та психоаналізу.
Особливості когнітивної психотерапії
Природничий фундамент: наявність власної психологічної теорії нормального розвитку та факторів виникнення психічної патології.
Висока ефективність, підтверджена численними дослідженнями, проведеними на різних нозологічних групах (клінічна спрямованість): депресії, тривожно-фобічні розлади, психосоматичні захворювання, самотність, анорексія, булімія, особистісні розлади, шизофренія.
Технологічність — для кожної нозологічної групи існує психологічна модель, яка описує специфіку порушень; відповідно виділено "мішені психотерапії", її етапи та техніки.
Короткостроковість та економічність підходу (на відміну, наприклад, від психоаналізу): від 20-30 сеансів.
Психотерапевтичний досвід має навчальне значення для пацієнта. У ході терапії пацієнт навчається вирішувати проблеми та знаходити виходи із ситуацій, які насамперед здавались йому непереборними, переосмислюючи їх та коригуючи своє мислення.
Основні теоретичні положення когнітивної психотерапії
Спосіб структурування індивідом ситуацій визначає його поведінку та почуття. Тобто, в центрі стоїть інтерпретація суб'єктом зовнішніх подій, що реалізується за такою схемою:
- зовнішні події (стимули);
- когнітивна система;
- інтерпретація (думки);
- афект (або поведінка).
Психічні та емоційні порушення залежать від того, сприймає людина події як збагачуючі, як виснажливі, як загрозливі або як посягаючі на її володіння.
Наприклад: Припустимо, ви знаходитесь на вечірці і вас знайомлять із якимсь Олександром. Під час розмови Олександр не дивиться на вас. Далі сформульовані три думки, які можуть виникнути в цій ситуації, та перераховані почуття, пов'язані з ними.
- Думка: Олександр — невихована людина. Він ображає мене своєю неувагою. Можливі почуття: (виберіть одне) роздратування, сум, знервованість, співчуття.
- Думка: Я не цікава Олександру. Я на всіх навіюю нудьгу. Можливі почуття: (виберіть одне) роздратування, сум, знервованість, співчуття.
- Думка: Олександр, схоже сором'язливий. Йому напевно ніяково дивитись на мене. Можливі почуття: (виберіть одне) роздратування, сум, знервованість, співчуття.
Цей приклад доводить, що різні думки або інтерпретації події створюють різний настрій в одній ситуації
Теорія психопатології
(на прикладі поширених психологічних проблем)
Депресія — перебільшене та хронічне переживання реальної чи гіпотетичної втрати.
Можна виділити такі аспекти депресії:
- Негативні уявлення про себе: «Я неповноцінний, я невдаха, як мінімум!».
- Негативна оцінка навколишнього світу та зовнішніх подій: «Світ нещадний до мене! Чому саме на мене все це навалюється?».
- Негативна оцінка майбутнього. «А що тут казати? У мене просто нема майбутнього!».
- Підвищена залежність, параліч волі, суїцидальні думки, соматичний симптомокомплекс
Депресія включає:
- Фіксованість на реальній або уявній втраті (смерть близьких, крах відносин, втрата самоповаги та ін.)
- Негативне ставлення до себе та оточуючих, песимістична оцінка майбутнього
Тривожний розлад — перебільшене та хронічне переживання реальної чи гіпотетичної небезпеки чи загрози.
Можна виділити такі аспекти тривожного розладу:
- Перебільшене та хронічне переживання страху. (Приклад: клаустрофобія — страх замкнутих просторів)
- Панічні атаки
- Посттравматичний стресовий розлад
- Обсесивно-компульсивний розлад (періодично виникаючі нав'язливі думки або спонукання)
Тривожний розлад включає:
- Передбачення негативних подій у майбутньому: «Має статися щось жахливе».
- Розбіжність між високим рівнем домагань і переконаністю у власній некомпетентності «Я повинен отримати оцінку чудово на іспиті, але ж я невдаха, нічого не знаю, нічого не розумію»
- Побоювання втратити підтримку.
- Стійке уявлення про неминучий провал у спробі налагодити міжособистісні стосунки, виявитися приниженим, обсміяним чи відкинутим.
Перфекціонізм — переконання, що найкращого результату можна досягти. У патологічній формі — переконання, що недосконалий результат роботи є неприйнятним.
Можна виділити такі аспекти перфекціонізму:
- Постійне самоцензурування та прагнення до досконалості
- Завищені вимоги до оточуючих
- Переконаність у тому, що все у світі має бути правильно
- Потреба відповідати стандартам та очікуванням інших людей
Перфекціонізм включає:
- Надмірно високі стандарти (призводять до сильного зниження задоволення результатами своєї діяльності)
- Концентрація на помилках,
- Сумніви щодо виконання діяльності,
- Сприйнятливість до завищених очікувань,
- Сприйнятливість до критики
- Дисбаланс в оцінці себе та інших
Стратегія когнітивної психотерапії
Клієнт і терапевт повинні дійти згоди про те, над якою проблемою вони мають працювати. Когнітивна психотерапія — ефективний спосіб вирішення широкого кола проблем та поліпшення якості власного життя, можливість придбати цінні навички міжособистісної взаємодії, підвищити самооцінку та розвинути здібності до соціального функціонування, впоратися з психічним розладом (депресія, фобія, тривога, напади паніки, харчові розлади та нав'язливі думки) тощо.
Когнітивний терапевт співчутливий, підтримуючий, природний — принципи, взяті з гуманістичної психотерапії, не директивний. Когнітивний терапевт допомагає пацієнтові мислити і діяти більш реалістично і адаптивно і тим самим усуває симптоми, що його турбують.
Автори статті
Марія Олегівна Дьяконова
психолог, гіпнолог
Останнє редагування: 31.05.2022
