Виховання дітей: 7 порад для максимальної ефективності
Ви коли-небудь опинялися в ситуації серйозних переговорів зі своєю 3-річною донькою з приводу того, чи може вона п'ятий день поспіль одягати костюм принцеси в дитячий садок?
Чи були у вас «ганебні втечі» з місцевого супермаркету після того, як ваш малюк влаштував істерику на підлозі? Може бути підбадьорливо знати, що ви не самотні, але це не змінює ситуацію з вихованням у перші роки дитини.
Дошкільний дитячий вік - особливо непростий час для батьків, тому що саме в цьому віці діти починають ставати самостійнішими і розкривають себе як особистість. Тим не менш, вони все ще мають обмежену здатність спілкуватися та міркувати, і розуміти.
Діти розуміють, що їхні дії є значними — вони можуть вплинути на щось. Це спонукає їх хотіти залишити свій слід у світі та заявляти про себе. Проблема в тому, що вони мають дуже мало самоконтролю, і вони не мислять раціонально. І це дуже складна комбінація.
Ми пропонуємо вам кілька простих стратегій виховання дітей, які допоможуть полегшити життя всій вашій родині, коли ваш малюк, що самостверджується, потребує контролю.
1. Створіть розклад
Розклад та повсякденність дають маленьким дітям безпечний притулок від непередбачуваного світу. Коли є передбачуваність і повсякденність діти відчувають себе у більшій безпеці та впевненості, і тоді вони, як правило, поводяться набагато вихованіше і спокійніше, бо вони спокійні.
Намагайтеся дотримуватися одного й того ж графіку щодня. Це означає наявність постійного часу сну, прийому їжі, а також періодів, коли ваше маля може вільно бігати та веселитися.
Попередьте дитину заздалегідь, якщо потрібно внести зміни. Сказавши дитині: «Сьогодні ввечері бабуся побуде з тобою, поки мама і тато недовго прогуляються», і таким чином ви підготуєте дитину до трохи іншого розкладу дня і вдасться уникнути істерики.
Сталість також важлива, коли справа доходить до слухняності. Коли ви кажете «не бити» вперше, вашій дитині, яка штовхає іншу дитину на ігровому майданчику, ви також повинні говорити «не бити» у другий, третій і четвертий раз, коли ваша дитина знову робить це.
2. Мінімізуйте стресові ситуації
В той час, як ваша дитина зростала, ви провели з нею достатньо часу, щоб знати, що викликає у неї стрес. Найбільш поширеними причинами стресу є голод, втома та поспіх. Уникайте цих потенційних причин стресу, використовуючи невелике завчасне планування.
Це означає, що ви повинні продумувати наперед, і, наприклад, не планувати похід у продуктовий магазин, коли дитина втомилася.
Постарайтеся, щоб дитина знаходилася вдома під час сну та їжі. Якщо ви знаходитесь поза домом, завжди тримайте їжу під рукою на випадок того, що вона раптово зголодніє.
Дотримуйтесь коротких прогулянок, наприклад, обирайте той магазин, де черги найкоротші. Плануйте все заздалегідь, щоб вам не доводилося поспішати, особливо коли потрібно відвезти дитину до дитячого садка, а себе на роботу вранці.
Ви можете покращити слухняність, залучаючи дитину до процесу. Це може бути досить просто, наприклад, встановіть таймер, такий як ви встановлюєте при варінні яєць, на п'ять хвилин і скажіть, що коли пролунає дзвінок, настане час йти в душ або одягатися. У той же час давайте дитині вибір, наприклад, чи носити їй червону чи синю майку в садок.
Не забувайте повідомити свого сина чи доньку про те, що відбуватиметься далі за розкладом. Діти розуміють набагато більше, ніж вони можуть висловити.
3. Думайте, як малюк
Малята – це не міні-дорослі. Їм важко зрозуміти багато речей, які ми вважаємо само собою зрозумілими, наприклад, як слідувати вказівкам і поводитися належним чином. Погляд на ситуацію з погляду малюка може допомогти запобігти істериці.
Ви можете сказати: «Я знаю, Дімочко, тобі не подобається сідати в автокрісло. Але це те, що ми маємо робити». Таким чином, ви не заперечуєте, а поділяєте його негативні почуття. Ви повинні встановлювати правила, але робіть це з повагою та любов'ю до дитини та використовуєте це як можливість допомогти їй навчитися спокійно сприймати життєві труднощі, розчарування, правила та інструкції.
Надання вибору також показує, що ви поважаєте свого малюка та розумієте його почуття. Наприклад, коли ви питаєте дитину, чи хоче вона взяти з собою улюблену книгу в машину або улюблений перекуc, дитина відчуває, що у неї є деякий контроль над ситуацією, в той час як ви залишаєтесь відповідальним.
4. Практикуйте мистецтво відвернення уваги
Використовуйте коротку тривалість концентрації уваги малюка з користю собі. Наприклад, коли дитина кидає м'яч у стіну поруч із вікном у 10-й раз у той час, як ви попросили її зупинитися, увагу малюка досить легко переключити на більш конструктивну діяльність, наприклад, обміняти м'яч на улюблену іграшку або перенести гру на вулицю.
Ми як батьки повинні створити середовище, яке найбільше сприяє добрій поведінці наших дітей, і ідея полягає не в тому, щоб карати їх, а в тому, щоб запропонувати їм інше заняття або перемістити їх до іншої кімнати.
5. Дайте дитині перепочинок
Тайм-аути - одна з основ дитячої дисципліни, але вони можуть бути не найкращим підходом для дошкільного віку. Негативне значення того, що тебе відкинули, може навчити дітей тому, що вони погані, а не сприяти добрій поведінці.
Тому, якщо ви даєте дитині тайм-аут, обмежте її хвилиною чи двома у цьому віці. Замість того, щоб називати це тайм-аутом, що може спантеличити дітей молодше 3 років, назвіть це чимось позитивнішим.
Наприклад, це можна назвати «затишним куточком», і створити безпечне місце, вільне від факторів, що відволікають, і будь-якої стимуляції, де дитина може просто розслабитися і заспокоїтися протягом декількох хвилин, поки знову не візьме себе в руки. Цей час на самоті допоможе вам і дитині перезавантажитись.
Зупиняйте погану поведінку, але також не забувайте похвалити хорошу поведінку. Наприклад, якщо ви не відзначаєте правильні вчинки дитини, іноді вона буде робити неправильні вчинки тільки для того, щоб привернути увагу. Більше того, коли ви кажете своєму малюкові, що він зробив щось хороше, велика ймовірність того, що дитина захоче зробити це знову.
6. Зберігайте спокій
Ваш кров'яний тиск легко досягає точки кипіння, коли ви бачите, як ваша дитина закочує істерику? Але якщо ви втратите контроль, це швидко посилить і без того стресову ситуацію. Дайте собі час охолонути, дихайте. В іншому випадку ви просто вихлюпнете свій власний гнів на дитину. І зрештою, це змусить вас як батька почувати себе гірше. І вашій дитині це не принесе жодної користі.
Отже, коли ваша дитина кричить, скажіть: "Я знаю, я знаю", повним спокою голосом. Намагайтеся не показувати жодних емоцій.
Іноді дитина може довести вас до ручки, і вам захочеться вдарити її. Але більшість дитячих психологів застерігають від такої практики. Коли ми б'ємо, діти розуміють, що фізичне насильство є допустимим. І в такий спосіб ми моделюємо саме те, чого ми не хочемо, у наших дітях. На етапі дошкільного віку взяти короткий тайм аут один від одного для того, щоб заспокоїтися є набагато ефективнішою тактикою виховання.
7. Знайте, коли можна здатися
Деякі речі у житті малюка не підлягають обговоренню. Малята повинні їсти, чистити зуби та їздити в автокріслі. Вони також повинні час від часу приймати ванну. А бити та кусати завжди не можна. Але багато інших питань не коштують головного болю. Будьте вибірковими у боротьбі.
Ви повинні подумати, чи варто сперечатися, тому що приблизно у половині випадків сперечатися не варто. Це означає, що ваш син може одягнути костюм супергероя в продуктовий магазин або просити вас прочитати одну і ту ж казку 10 разів поспіль. Як тільки вони отримають те, що хочуть, ви можете поступово перенаправити їх в іншому напрямку, наприклад, надіти інше вбрання або вибрати іншу книгу для читання.
Нарешті, знайте, що іноді відчувати стрес через вашу дитину - це нормально. Зрозумійте, що ніхто з нас як батьків не є ідеальним — ми робимо краще, що можемо. Будуть дні, коли в нас це виходить краще, ніж у інші дні. Але якщо ми виховуватимемо дітей з любов'ю і намагатимемося дотримуватися розкладу, то у нас буде більше добрих днів, ніж поганих.
Автори статті
Марія Олегівна Дьяконова
клінічний психолог, гіпнотерапевт
Останнє редагування: 06.03.2023
